Вивчення читацьких інтересів та формування читацької культури молодших школярів.

         Що і як читають наші діти? Коло їхнього читання зумовлене віковими психологічними особливостями, тобто рівнем розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, уяви дитини певного віку. Процес навчання читання рідною мовою – це система різноманітних, але тісно пов’язаних психологічних процесів. Адже насправді ми вчимо дітей не читати, наше справжнє завдання – навчити їх розуміти те, що вони читають. Оволодіння цим процесом вимагає від молодшого школяра досить високого рівня розвитку розумових операцій аналізу та синтезу.

         Для вивчення читацьких інтересів учня ми використовуємо різні методи аналізу.

Аналіз читацьких формулярів 4-тих класів показує, що найбільшою популярністю в молодших школярів відзначається казка (як народна, так і літературна), читають діти і короткі оповідання та вірші про життя своїх ровесників, фантастичні історії та енциклопедії.

      

         

         У другому класі поліпшується техніка читання, збільшується і кількість активних читачів серед дітей. «Пік читання», як свідчать спостереження, припадає на другий клас. Починається диференціація читацьких інтересів у школярів. У хлопців зростає зацікавленість літературою про техніку, фантастикою, пригодницькою літературою тощо. У дітей, які добре читають, є тенденція до перечитування улюблених книг.

         Проводячи опитування учнів молодшої ланки можна сказати, що діти погано орієнтуються у виборі дитячої книги. Лише 40% вибирають самі собі книгу інші за допомогою друзів або бібліотекаря. Також на вибір книг впливає такий фактор як застарілий фонд. Зростають  вимоги до фонду і незадоволення фондом шкільної бібліотеки, внаслідок чого шкільна книгозбірня втрачає читача і свій імідж. Діти хочуть читати нові книги, нових авторів, а їх у нас немає. Погане фінансування бібліотек найбільша проблема для читачів.

         Проаналізувавши дані анкетування «Моє дозвілля» учнів 4-го класу, ми можемо визначити основні тенденції, а саме: надають перевагу грі в комп’ютерні ігри - 49%, в рухливі ігри - 15%, читання - 20%, дивитися телевізор - 8%, допомагати батькам - 8%.

         Таким чином, ми можемо сказати що читацька активність зменшується, зростає роль альтернативних засобів масової інформації, економніших для сприймання та видовищ, знижується естетичний компонент - все менше читання сприймається як джерело насолоди, задоволення.

         Для підняття інтересу до читання потрібна не тільки робота бібліотекаря та вчителя, а й конструктивна державна політика у галузі бібліотечної справи та книговидавництва.