Використання традиційних та інноваційних форм роботи бібліотеки із залучення дітей до читання  

         

Наймолодші користувачі книги – це насамперед слухачі, для яких процес читання є опосередкованим і полягає переважно в слуханні кимось читаного тексту, уважному розгляданні малюнків, прискіпливому відшукуванню на них візуального підтвердження почутого. Для дітей, що роблять перші самостійні кроки в читанні поступово зростає роль тексту. Тож бібліотекар має забезпечити послідовне формування творчого читача. Які ж прийоми залучення учнів до книги можна виділити?

Книжкова виставка

Одним із найефективніших засобів масової роботи з учнями є наочна пропаганда. У шкільних бібліотеках вона використовується для розкриття перед учнями-читачами книжкових фондів. У шкільних бібліотеках широко використовуються такі форми наочної пропаганди, як книжкові виставки.

  Книжкові виставки – це найбільш поширена форма пропаганди книги. Вона покликана пробуджувати в читачів інтерес до літератури, а також розкривати книжкові фонди бібліотеки. Виставки бувають тематичними, жанровими, присвяченими певному виду літератури, творчості одного письменника, одній книзі тощо. 

На книжкових виставках, організованих для школярів молодшого шкільного віку, не треба експонувати багато книжок, значне місце в ній мають займати ілюстративні матеріали, які допомагатимуть розкрити зміст виставки. Дітям цікавіше знайомитись з виставкою коли там представлені їх малюнки, іграшки, поробки тощо.  

      Останнім часом з’явилося багато нетрадиційних форм виставок. Так у нашій бібліотеці оформлена виставка «Все на світі вміють руки». Тут представлені дитячі поробки, які діти подарували бібліотеці. 

Також ми організовуємо виставку дитячих малюнків, присвячені улюбленим книжковим героям «Ми читаємо і малюємо». У малюнках сприйняття дитини та її фантазії, пробуджена книгою, формуються і проявляються наочно. Малюнок дозволяє виразити те, що захопило дитину в мить читання.

Читачам бібліотеки була представлена фото-виставка «Я і книга».  Для дітей дуже цікаві такі виставки: 

- нові надходження під назвою «На хвилинку зупинись, нову книгу подивись»;

- «Відчиняє двері казка»;

- «Моя країна – Україна»;

- «Я. Земля. Всесвіт»;

- «Відкриваю вікно в природу»;

та виставки які присвячуються дитячим письменникам. Де представлені  книги певного автора, які є в бібліотеці. (Додаток 1)

    Екскурсія до бібліотеки вперше проводиться у першому класі. Дітям дуже цікаво в бібліотеці. Вони вперше бачать таку велику кількість книг. Діти знайомляться з відділами бібліотеки, порядком розстановки книг на полицях, правилами користування книгою. Таким чином ми виховуємо любов та бережне ставлення до книги. Також проводяться віртуальні екскурсії для учнів початкової ланки по найбільших бібліотеках світу.

Бібліографічні огляди

    Існують різні види оглядів. Увагу дітей завжди приваблює нова література. Бібліографічні огляди нових надходжень найбільш популярні в шкільній  бібліотеці. Матеріали в огляді новинок групую за галузевим або тематичним принципом. Огляд літератури варто проводити біля книжкової виставки. Молодші школярі набагато краще сприймають матеріал, якщо зачитувати цікаві уривки, показувати яскраві ілюстрації. В огляді ми повинні коротко розкрити зміст літератури, що рекомендуємо.

   Голосне читання – читання вголос тексту твору з подальшим коментарем читача й обговоренням прочитаного. Рекомендується якомога частіше практикувати художнє читання, яке допомагає глибше розуміти літературний твір, сприймати його емоційно, співпереживати з героями, відчувати красу і багатство рідної мови, роздумувати над прочитаним. 

    Щоби повноцінно сприйняти літературний твір, його потрібно емоційно пережити. Для цього важливим є вміння бібліотекаря захопити дітей книгою. Даніель Пеннак сказав про мистецтво читання вголос: «Людина, яка читає вголос, повністю розкривається. Якщо вона не знає того, що читає, мова її невпевнена, і це відчувають читачі. Якщо вона не живе тим, що читає, слова лишаються мертвою буквою, і це відчувається. Якщо вона переповнює текст собою, то нічого не залишається від автора: тільки цирковий номер. Якщо вона читає по-справжньому, якщо спирається на знання і, не йдучи слідом за задоволенням, сама скеровує, якщо пробуджує потребу розуміти – тоді книги розкривають свої вікна, і натовп людей, які вважали себе не читаючими, вирушають слідом за нею».

    Читання вголос перш за все необхідне для учнів початкової ланки, коли дитина ще недостатньо оволоділа технікою читання, не може тримати в пам’яті всю фразу і складати з окремих слів цілі речення, виражати закінчену думку. Особливо велике значення має тематика читання. Твори, відібрані для голосного читання, повинні бути високохудожніми, динамічними за змістом, з чітким сюжетом, з чистою літературною мовою і – саме головне – глибоко ідейні, з виховною силою.

    Діти, слухаючи бібліотекаря, самі вчаться читати більш виразно, користуються паузами, передають у діалозі характер дійових осіб. Також у роботі використовую Інтернет. З’явилось багато сайтів, де можна прослухати он-лайн любу казку, і це дітям дуже подобається. Не варто давати дітям дивитися ілюстрації під час читання, щоб не заважати їх особистому спілкуванню з твором. Після читання обов’язково проводиться бесіда. Виясняємо на скільки засвоєно зміст прочитаного, чи все зрозуміло. При проведенні виразного читання використовуємо унаочнення: портрети письменників, картини, плакати, ілюстрації. 

       Так, щоб створити мотивацію читання, можна організувати перегляд мультфільму. Перегляд може передувати читанню в голос, йти за ним або відбуватися паралельно. При цьому слід наголошувати, що в основі будь-якого перегляду лежить літературний твір.

     Літературні ігри слугують доповненням до інших форм масової роботи шкільної бібліотеки з читачами. Це вікторини, літературні подорожі, конкурси уважних і начитаних та інше.

Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їхні звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття, формують художні та естетичні смаки, поглиблюють навички самостійної роботи з книжкою, розвивають логічне мислення. Так з учнями початкової ланки проводились такі ігри: «Зустріч казколюбчиків та казкознавчиків», «Казковий КВК», «Літературне лото», «Чи уважний ти читач», «Впізнай цього героя» та інші. З учнями 3-Б класу проводили гру «Снігова грудка», яка стимулює учня запам’ятовувать прізвище автора. Зміст гри полягає в тому, що учень почергово називає по одному прізвищу письменника, але спочатку повторює прізвища тих, кого назвали до нього попередні гравці, у тій самій послідовності. 

Ще один метод просування читання за допомогою використання новітніх технологій – це буктрейлер. Термін «буктрейлер» у перекладі з англійської — «book» книга, «trailer» - «промо-ролик» у рекламі фільму. «Вікіпедія» визначає трейлер як «невеликий відеоролик, який складається з коротких і зазвичай найбільш видовищних фрагментів фільму, і використовується для анонсування або реклами цього фільму». Замінивши в даному визначенні слово «фільм» на слово «книга», отримаємо наступне: буктрейлер - короткий (до 3 хвилин) відеоролик, який стисло й видовищно розповідає про зміст книги для її анонсування чи реклами.

   Дітям дуже цікаво дивитяся ці ролики. Буктрейлер використовую в рекламі як нових книг, так і тих, що давно знаходяться в фонді бібліотеки. (додаток 3)